logoDialog
800px-Uniwersytet_Papieski_Jana_Pawła_II_w_Krakowie_Logo_(2)

SESJA STUDENCKA

Teksty uczestników sesji studenckiej

Wokół Synodu Zamojskiego 1720: nauka – spotkania – wrażenia

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.

Wrażenia z wydarzenia

Wokół Synodu Zamojskiego 1720: nauka – spotkania – wrażenia

Sesja studencka, która się odbyła w Krakowie 6-7 grudnia 2021 roku, była planowana jako konferencja naukowa dla studentów i młodych naukowców z Ukrainy, Białorusi i Polski. Natomiast, nieoczekiwanie stworzyła ona kontekst w którym z łatwością można dostrzec początki wspólnoty naukowej zarówno przedstawicieli tych krajów, jak i przedstawicieli różnych Kościołów. Efekt tego wydarzenia naukowego sprawiedliwie można nazwać szczytem całego projektu pod długim, ale treściwym tytułem „Wielokulturowe dziedzictwo Rzeczypospolitej w kształtowaniu europejskiej mentalności Słowian Europy Środkowo-Wschodniej. Interdyscyplinarne badanie wpływów łacińskich na kulturę bizantyjsko-słowiańską inspirowane 300-ną rocznicą Synodu Zamojskiego” realizowanego w ramach programu Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego „Dialog”.

W konferencji wzięli udział przedstawiciele dwunastu ośrodków naukowo-badawczych trzech krajów (Białorusi, Ukrainy, Polski): Narodowe Archiwum Historyczne Białorusi w Mińsku, Białoruski Uniwersytet Państwowy w Mińsku, Homelski Uniwersytet Państwowy im. Franciszka Skoryny w Homlu,  Iwano-Frankowski Uniwersytet Teologiczny św. Jana Złotoustego, Katolicki Uniwersytet Ukraiński we Lwowie, Kijowskie Seminarium Greckokatolickie w Kniażyczach, Wyższy Instytut Nauk Religijnych św. Tomasza z Akwinu w Kijowie, Uniwersytet Pedagogiczny im. M.P. Dragomanowa w Kijowie, Niemiecki Instytut Historyczny w Warszawie, Muzeum Łazienki Królewskie w Warszawie, Zakład Studiów Polsko-Ukraińskich UJ w Krakowie, Instytut Teologiczny Księży Misjonarzy UPJPII w Krakowie.

Ilość uczestników oraz jakość ich referatów pokazały, że postawione w projekcie cele, takie jak – upowszechnienie wyników badań naukowych zaplanowanych w projekcie, umiędzynarodowienie nauki polskiej, poszukiwanie potencjalnych doktorantów, zmiana wizerunku Polski u wschodnich sąsiadów, polepszenie relacji polsko-ukraińskich i polsko-białoruskich – zostały nie tylko osiągnięte, ale będą podstawą do dalszej komunikacji naukowej i międzynarodowej.

Konferencję uroczyście otworzył Rektor Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II w Krakowie Jego Magnificencja ks. prof. dr hab. Robert Tyrała. Następnie uczestników sesji pozdrowili Konsul i Radca Ambasady RP w Kijowie, Pan Jacek Gocłowski, Konsul Honorowy Ukrainy w Tarnowie, Pan Bartłomiej Babuśka, Wizytator Apostolski dla wiernych obrządku bizantyjskiego na Białorusi, archimandryta omoforny Sergiusz Gajek, Kanclerz Kurii Greckokatolickiej w Mińsku, ks. Jauhien Usoszyn, Dyrektor Instytutu Liturgicznego UPJPII, ks. dr hab. Przemysław Nowakowski CM, kierownik projektu.

6-7 грудня 2021 року мала честь доєднатися до науково-практичної конференції «Wokół Synodu Zamojskiego 1720. Religia – kultura – nauka», котра проходила у місті Кракові, за що дуже вдячна організаторам в особі пана отця др. габ. Пшемислава Новаковського СМ та координаторці пані Вікторії Семеновій, які супроводжували та підтримували протягом усіх днів перебування в стінах Папського університету Йоана Павла ІІ у Кракові. Неймовірна атмосфера даного заходу супроводжувалася не тільки дотичністю до питань, які обговорювалися на офіційних частинах, а й у неформальній атмосфері. Як і решті дослідників, яким пощастило бути присутніми офлайн, випала нагода розширити свій кругозір завдяки чудово спланованим екскурсіям та новим знайомствам з людьми, котрі так само пошановують історичну спадщину.

Валерія Оржиховська, Інститут св. Томи Аквінського у Києві

Конференція залишила позитивні враження. Надзвичайно корисним був формат конференції, який забезпечив спілкування, дискутування та обмін думками і поглядами серед учасників. Фаховість підготовки учасників дозволила розширити картину теми Замойського собору та його впливу на східноєвропейську історію. Особливо варто відзначити рівень організації конференції, який забезпечив продуктивність дослідження заявленої теми, а також міжнародний формат заходу, завдяки якому була можливість різносторонньо розглянути проблемні питання.

Олег Мартиняк, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

На Замойському синоді представники з сучасної Білорусі складали меншість. В першу чергу, через далекі відстані, та перенесення осердя унійної церкви на території Королівства Польського. Так само і на студентській сесії конференції про Замойський синод,  яка відбулась через триста років, представники з Білорусі фізично були майже відсутні, але причиною стали не відстані або «маловажливість» для них подій у Замості, а протиправні дії Білоруського режиму очолюваного Лукашенком. Попри те, завдяки кропіткій праці організаторів конференції та їх завбачливості, нам таки вдалось об’єднатись, хоч і в «гібридному» онлайн-офлайн режимі.  Це стало для мене знаком, який демонстрував призначення конференції – об’єднати тих кого стосується спадщина Замойського синоду, попри усілякі труднощі, заради діленням цією спадщиною через її осмислення. Бажання єдності і ділення – ось два слова які уособлювали дух  конференції, який було відчутно в усьому, від провадження сесійних доповідей  до чудових спільних вечерь.

Едуард Бердник, Український Католицький Університет у Львові

Це перша наша участь в міжнародній конференції. Тому дні проведені в Кракові стали для нас нагодою розширити коло наших дослідницьких зацікавлень, знайомств і культурного досвіду за межі України. 

Як 300 років тому, так і зараз учасники конференції походили з різних контекстів та культурних географій. Саме тому ця зустріч дозволила нам налагодити містки порозуміння і співпраці на багато років вперед.

Найщиріші слова вдячності організаторам конференції за їхню жертовінсть і професійність, а також за можливості для культурного дозвілля та спільного часопроведення.

Любомир Дмитришин, Богдан Магурський, Валентих Рубаха, Київська Трьохсвятительська духовна семінарія УГКЦ, Княжичи

6–7 снежня 2021 года мне выпала цудоўная магчымасць выступіць у Папскім універсітэце Яна Паўла ІІ з дакладам “Połocka eparchia unicka: od Synodu Zamojskiego do likwidacji jej struktur” (па-беларуску). 

Хочацца адзначыць высокі прафесіяналізм і вельмі прыязнае стаўленне арганізатараў, неверагодна ўтульныя ўмовы пражывання з выглядам на цудоўны Вавэль. Ніколі напэўна ў маім жыцці не было падобнай канферэнцыі. Асабліва цешыць, што адбылася яна ў такім гістарычным месцы як Кракаў!

Назва “Рэлігія – культура – навука” цалкам характарызуе змест і якасць канферэнцыі, я пазнаёміўся з саліднымі і больш маладымі даследчыкамі з Украіны і Польшчы, атрымаў каштоўны вопыт. Пасля канферэнцыі атрымаў парады наконт свайго выступлення ад старэйшых калегаў. Сам факт, што маладыя даследчыкі з Беларусі і Украіны могуць прыняць удзел у такой якаснай Міжнароднай канферэнцыі, абстаўленай так, каб зрабіць яе прыемнай і зручнай ва ўсіх сэнсах, то вялікая падтрымка, якая заахвочвае працаваць далей, імкнуцца павышаць уласны навуковы ўзровень і прадстаўляць вынікі даследаванняў на высокім узроўні.

На маю думку Міжнародная канферэнцыя арганізавана бліскуча і прайшла даволі дынамічна – з дыскусіямі і абмеркаваннем дакладаў. Нават даследчыкі якія фізічна не маглі прысутнічаць таксама змаглі прадставіць свае рэфераты (падзяка мадэратару канферэнцыі).

І канешне, асаблівую падзяку я выказваю кіраўніку гэтага міжнароднага навуковага праекта ксяндзу доктару габілітаванаму, прафесару Пшэмыславу Навакоўскаму СМ і каардынатарцы Вікторыі Сямёнавай за добразычлівасць, пазітыў і клопаты! Усё, што тычыцца правядзення канферэнцыі я магу адзначыць толькі як выдатна.

Шыпіла Уладзімір, Полацкі дзяржаўны універсітэт, магістр гістарычных навук, г. Полацк, Беларусь

Liczne referaty wygłoszone podczas sesji studenckiej „Wokół Synodu Zamojskiego” nie tylko poszerzyły moją wiedzę na temat tego wydarzenia, które miało miejsce ponad 300 lat temu, ale również pozwoliło głębiej zrozumieć jak ważną rolę Synod Zamojski odegrał w kulturze Europy Wschodniej. Międzynarodowy charakter spotkania dowiódł, że pomimo różnic językowych my jako Słowianie jesteśmy w stanie zrozumieć się bez większych kłopotów. Ubogacające kulturowo były również rozmowy kuluarowe ze studentami z Ukrainy, a szczególnie klerykami greckokatolickimi. Obecność studentów z Białorusi (także w trybie zdalnym) dowodzi, że spotkania i dialog naukowy są możliwe, nie zważając na problemy polityczne w jakimś kraju oraz pandemiczne na świecie. Czynny udział w sesji pozwolił mi po raz pierwszy wystąpić przed międzynarodową publicznością oraz podzielić się treściami, które od ponad roku z wielką pasją zgłębiam. Dzięki sesji oraz widocznemu zainteresowaniu tematem mojego referatu, jeszcze z większym zapałem siadam do wnikliwszych badań. Dziękuje wszystkim organizatorom, a szczególnie promotorowi mojej pracy magisterskiej ks. prof. Przemysławowi Nowakowskiemu CM za zachęcenie mnie do wzięcia udziału w sesji i wygłoszenia mojego referatu.

Rafał Malinowski CM, Instytut Teologiczny Księży Misjonarzy w Krakowie

Конференція «Навколо Замойського синоду…», учасником якої я мав нагоду бути, справила на мене велике враження. Багато цікавих та змістовних доповідей змусили мене подивитись глибше на подію Замойського синоду, усвідомити її глобальність та відкрити для себе подібність цього собору до діаманта, який можна розглядати з різних граней – історичної, релігійної, культурної, політичної, юридичної, методологічної тощо. Під час конференції мене глибоко заторкнула відкритість доповідачів та присутніх науковців, а також можливість легкої комунікації з ними. Хочу висловити щиру вдячність організаторам, які не лише зібрали представників різноманітних вищих навчальних закладів з трьох держав, а й сприяли революційному для сьогодення осмисленню події Замойського синоду 1720 р. У ході багатьох доповідей можна було почути про деталі та актуальні питання, на які часто не звертають увагу дослідники собору. Тому можна з певністю ствердити, що ця конференція у Кракові дала змогу глобально подивитись не лише на подію синоду, а й також зробити серйозні висновки щодо сучасності та актуальності цієї важливої події сьогодні.

Святослав Онишкевич, Український Католицький Університет у Львові

"Wokół Synodu Zamojskiego 1720. Religia - kultura - nauka" Kraków, 6 - 7 grudnia 2021 r.

Łącze do spotkania:
Numer spotkania:
2733 031 8214
Hasło:
MSS2021

MIĘDZYNARODOWA SESJA STUDENCKA
Kraków, 6 - 7 grudnia 2021 r.
"Wokół Synodu Zamojskiego 1720. Religia - kultura - nauka".

Podtemat: „Dziedzictwo Rzeczypospolitej – wspólnym dziedzictwem Polaków, Ukraińców, Białorusinów – wspólnota historyczna, kulturowa i religijna”.

Założenia programowe

Wspólnota historyczna: po Synodzie Zamojskim (XVIII wiek) – rozkwit Kościoła greckokatolickiego i XIX wiek – trudności związane z utratą państwowości Rzeczypospolitej: czy wspólnota Trzech Narodów została zachowana?

Wspólnota kulturowa: wzajemne oddziaływanie kultur bizantyjskiej i łacińskiej, powstanie kultury (kultur) pogranicza.

Wspólnota religijna: chrześcijaństwo – wpływy chrześcijaństwa zachodniego na wschodnie i odwrotnie.

Nauka: jakie metody badawcze stosować w badaniach kulturowych i historycznych oraz jakie metody zapewnią obiektywizm badań naukowych (np. metoda porównawcza etc.)

Dodatkowa tematyka wystąpień:

Podejście Ukraińców i Białorusinów do pytania: katolicyzacja, latynizacja czy kultura zachodnia i romanizacja?

Polonizacja czy szukanie własnej identyfikacji Ukraińców, Białorusinów i Polaków poprzez związek z kulturą zachodnią.

Wystąpienia studentów i młodych naukowców: 8 – 10 min.

Referat w formie pisemnej: od 8 do 12 stron, 12 Times New Roman, 1,5 interwał.

Planowana jest publikacja referatów studenckich na stronie projektu https://synodzamojski.upjp2.edu.pl